Поезія Сергія Жадана про людей, які прокидаються від любові, бувають сильними та витривалими, шукають у мові ніжності, але також залежні від ненависті та насолоди. Це люди, яких убивають за людськими законами, яких конвоюють до одиночних камер, але які навіть до мертвих ставляться людяно. Тепер їм усім лишатися тут до лютого, прокидатись, невідомо від чого.